«Приїхали ми у Чернигів улітку і у моїй памяти зафіксувалися чудові, солодкі й запашні великі яблука, що була ними рясно вкрита велика яблуня в садку того дому, що його винайняли мій батько. Я вже давно забув назву вулиці на якій був той дім, але добре пам’ятаю, що він був на віддалі трохи більшої кварталу довгої вулиці, яка від центру шла аж до «нашої» вулиці, далі – повз земську лікарню (т. зв. «богоугодноє завєдєніє» в напрямці касарень (казарми – О.Я.) поза містом, а потім переходила в шосе на Гомель. Проти «нашої» вулиці по другому боці тої довгої вулиці тягнувся бульвар, за котрим зараз же була велика площа, через яку доводилося переходити, коли я й шов з ним до церкви (здається – Вознесенської). На тій площі вкритій зеленою травичкою було досить місця щоб запускати «змія» і я з запалом віддавався тій забаві».
Зі спогадів Романа Бжеського «Згадки з минулого (1916-1921 р.»
Відразу ж за мостом через Десну розкинувся старовинний район Чернігова – Лісковиця, над яким височіє козацький храм – св. вмч. Катерини. Саме в ньому і був охрещений Роман Стефанович Бжеський, адже саме у цьому чарівному куточку міста оселилися його батьки після переїзду з Шостки.
Роман Стефанович народився 5 квітня 1897 р. у змішаній україно-польській родині, його тато походив з Польщі, мама Олена з роду Півенських, що була споріднена з родиною Миколи Гоголя. Закінчив Чернігівську чоловічу гімназію з військовою спеціалізацією в ранзі старшого унтер-офіцера.
З 1916 р. став членом підпільної націоналістичної організації «Братство самостійників». Влітку 1918 р. був призначений на посаду помічника (заступника) начальника І міського району Чернігова. Був учасником губернського Українського з’їзду (8-10 червня 1917 р.) де чи не вперше на Чернігівщині проголосив «Така велика, багата країна, територією не менше Германії, може бути самостійною». Один із організаторів українського Добровольчого полку ім. гетьмана П. Дорошенка в Чернігові.
На початку 1918 р. Р. Бжеський добровільно вступає до куреня Українських Січових Стрільців, а потім намагається розпалити антибільшовицьке повстання на Чернігівщині, зокрема разом з побратимами звільняє від більшовиків м. Березна звідки веде наступ на Чернігів.
У 1918-1920 роках, виступає як організатор українського підпілля та партизанського руху проти московських більшовиків. У 1920 р. перейшовши кордон поселився у м. Кременець, де працює директором книгарні товариства «Просвіта», читає лекції для молоді в організованому ним гуртку, працює як журналіст, публіцист та поет. З 1934-го по 1935 р. перебув у польському концтаборі Береза-Картузька за пропаганду української незалежності та націоналізму.
Під час Другої світової війни працює у редакції газети «Волинь» під керівництвом свого товариша і кума Уласа Самчука.
У 1950 році Р. Бжеський разом із родиною опиняється у США. Тут він творчо прцює, пише численні книги та статті. Стає одним із Ідеологів модерного українського націоналізму, дослідником української історії і публіцистом.
Помирає 4 квітня 1982 р. у м. Детройт. Похований на українському православному цвинтарі Баунд-Брук у штаті Нью-Джерсі, США.
У 2016 році розпорядженням Чернігівської міської ради вул. Віліса Лацiса було перейменовано на вулицю Романа Бжеського, а провулок Віліса Лаціса на провулок Романа Бжеського.
Люди, факти:
Братство самостійників – таємна націоналістична організація, утворена групою київських студентів у 1912 р.
Згідно задуму Братство мало залишатися строго засекреченим як для імперського уряду, так і для українських націоналістичних кіл.
Являло собою своєрідний орден, члени якого входили до всіх інших існуючих тоді українських партій та організацій, щоб там у відповідній формі пропагувати ідеї самостійності України та зручною тактикою скеровувати їхню діяльність на шлях українського націоналізму.
Ініціатором створення Братства Самостійників і його головою був Валентин Отамановський.
Визначними членами організації були: Микола Міхновський, Андрій Казка, Павло Тичина, Василь Еланський-Блакитний, Остап Вишня, Роман Бжеський.
Олександр Ясенчук, публікацію підготовлено в рамках проекту «Чернігів – місто УНР», який реалізує БФ «ЗАХИСТИМО УКРАЇНУ!» за сприяння Чернігівської міської ради, Фундації “Вільні Люди”, Сіверського інституту регіональних досліджень та Історичного клубу “Холодний Яр”.