(9.10.1866 р., с. Дмитрово, Полоцький повіт, Білорусь — 16.10.1942 р., м. Краків, Польща) – генерал-хорунжий Армії УНР, білорус.
Походив зі шляхти, римо-католик.
Закінчив 1-й Московський кадетський корпус (1885 р.), 3-тє Олександрівське військове училище (1887 р.), вийшов підпрапорщиком до 3-го Кавказького стрілецького батальйону. З 26.07.1904 р. був наглядачем польового госпіталю у Харбині. 28.07.1906 р. повернувся на службу до батальйону Закінчив Офіцерську стрілецьку школу (1908 р.).
З 26.02.1909 р. — підполковник з переведенням до 9-го стрілецького полку (Жмеринка), з яким незабаром вирушив на Першу світову війну. З 23.04.1915 р. — полковник, командир 45-го піхотного Азовського полку.
З 13.01.1917 р. — генерал-майор за бойові заслуги. З 6.06.1917 р. — начальник бригади 12-ї піхотної дивізії. Під час війни був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (за бій 25.05.1916 р.), Георгіївською зброєю (за бій 26.11 — 2.12.1914 р.), усіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою, Сербською зіркою Кара-Георгієвича IV ступеня.
З березня 1918 р. — командир бригади 3-ї пішої дивізії Армії УНР (колишньої 12-ї піхотної). З 13 серпня 1918 р. — помічник начальника 3-ї пішої дивізії Армії Української Держави. З січня 1919 р. перебував у резерві старшин Дієвої армії УНР. 3 19 березня 1919 р. — командир 2-ї запасної бригади Дієвої армії УНР (розформована 13 квітня 1919 р.).
З 1 липня 1919 р. — начальник штабу залоги Камянця-Подільського. З 16 листопада 1919 р. перебував у резерві старшин Дієвої армії УНР. З 19 квітня 1920 р. — начальник Учбового запасного куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР. З 10 жовтня 1920 р. був приділений до начальника постачання 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.
Помер та похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі. Могила збереглася: поле LXXV, ряд 13, поховання 11, 50.077159°, 19,949941
Джерела:
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
• Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
• Білевич Йосип Донатович (рос.). // Проект «Русская армия в Великой войне».
• ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 651. — С. 86; Спр. 653. — С. 89; Оп. 1. — Спр. 68. — С. 7-8; РГВИА. — ф. 409. — Оп. 1. — п/с 4022; Список полковников 1914. — С. 1375.
